Лето, барыня-красавица,
Распустило чудо-косы,
Ароматом расплываются
Вдалеке его покосы.
А заря струится ласково,
По земле раскинув росы,
Жемчугом те рассыпаются,
День под ноги тихо бросив.
Лето, барыня-красавица,
Распустило чудо-косы,
Ароматом расплываются
Вдалеке его покосы.
А заря струится ласково,
По земле раскинув росы,
Жемчугом те рассыпаются,
День под ноги тихо бросив.